Інформаційно-комп'ютерні технології в бібліотеках шкіл

bibl1.jpg
Впровадження ПК і автоматизація бібліотек почалися ще на початку 90-х років. Комп'ютеризація шкіл у багатьох регіонах України, на жаль, не торкнулась бібліотек. Програма комп'ютеризації сільських шкіл у багатьох місцях привела до наступного: якщо в школу поставлені один чи два комп'ютери, то вони найчастіше опиняються у секретаря, завуча, але ніяк не в бібліотеці. Західний досвід показує, що коли в країнах Європи починалася комп'ютеризація шкіл, а особливо підключення до Інтернету, фахівці дуже швидко прийшли до висновку: якщо в школі 1 – 2 комп'ютери, вони повинні стояти в бібліотеці.
У Швеції, Данії, Франції діти в багатьох звичайних школах проводять цілий день, тому робота бібліотек організовувалася так, щоб два співробітники працювали з 8 до 19 годин у дві зміни. У нас така організація роботи цілком реальна, навіть якщо в бібліотеці працює два співробітники, один із яких на півставки.

Медіатека в сучасній школі
У даній доповіді медіатека — це зібрання інформаційних ресурсів (на усіх видах носіїв), спрямованих на забезпечення змісту і методики навчального процесу і виховної роботи.

Роль медіатеки в освітньому процесі
Медіатека в школі повинна мати значно більш широкі функції, чим просте забезпечення інформацією навчального процесу. Інформація на не паперових носіях дає можливість застосування інших технологій у навчанні, крім традиційних – одержання в готовому виді, засвоєння і відтворення знань і зв'язаних з ними умінь і навичок. Не паперові носії інформації дають можливість учителю зробити навчання активним і цікавим процесом добування і формування знань самим учнем, ввести в більшому степені проектне навчання, навчальні ігри і конструктивні завдання по будь-якому предмету за допомогою комп'ютерних технологій.

Саме на базі бібліотеки-медіатеки, де сконцентровані всі інформаційні ресурси, у більшості країн Європи дітей вчать не тільки знаходити, але й оцінювати, сортувати, перевіряти і відбирати інформацію, вчать навичкам формування будь-якого запиту, формам організації і представлення інформації. Вимоги до організації бібліотеки в школі, до її фахівців докладно розроблені міжнародними бібліотечними асоціаціями (IFLA, IASL) і існують у перекладі.
Вже почався процес організації медіатек у школах і проявились два основних варіанти їх організації.

Перший варіант. Бібліотека – інформаційний центр, частиною якого є медіатека. У таких бібліотеках збираються і каталогізуються матеріали на усіх видах носіїв, забезпечується можливість користувачам для індивідуальної роботи і максимально можливий доступ до інформації.

Нові педагогічні технології припускають велику кількість самостійної роботи учнів, яка завжди йде в тому темпі і на тому рівні, який властивий саме даному учню. Робота вдома залишає дитину один на один із завданням, інформаційні ресурси вдома менше ніж у медіатеці, вчитель на уроці не в змозі забезпечити кожному учню індивідуальну допомогу, навчити навичкам роботи з інформацією – у нього інші задачі. Лише фахівці медіатеки спроможні забезпечити учню можливість індивідуальної роботи й індивідуальної підтримки в одному місці, де зібрані всі ресурси.

У школах, гімназіях, де домоглися створення медіацентрів, працюють звичайно від 3 до 6 співробітників, тоді як по нормативах робочого часу потрібно до 8 чоловік, а за міжнародними стандартами – до 10 чоловік на школу з 1500 – 2000 учнів.

Другий варіант. Медіатека як фонд не паперових носіїв інформації створюється окремо від бібліотеки і знаходиться, як правило, у веденні вчителів інформатики.

Зав. медіатекою – фахівець з інформатики. Ефективність роботи таких структур, на мій погляд, значно нижче. Це обумовлено такими причинами:
1. Так як інформація з одного предмета фізично знаходиться в двох різних фондах і не можна одержати огляд повного спектра наявної інформації.
2. Учителя-інформатики не можуть виконувати роботу фахівців-бібліотекарів по правильному складанню зведених систематичних каталогів CD чи відеокасет, що не забезпечить вільний доступ до інформації.
3. Так як комплектування книжкових і медіа-фондів ведеться різними людьми без координації, тому немає загальної картини інформаційного фонду школи і загального інформаційного середовища в школі.

Шведський варіант. Школа заощаджує на приміщенні для медіатеки і кількості комп'ютерів, розміщаючи по сусідству бібліотеку з фондом на усіх видах носіїв і комп'ютерний клас. Суміжна стіна між класом і бібліотекою засклена. Клас має два виходи – у коридор і в бібліотеку. Коли в класі йдуть уроки, двері в бібліотеку закриті, а після уроків вхід у комп'ютерний клас тільки через бібліотеку.

У самій бібліотеці знаходиться службовий комп'ютер і 3 – 4 читацьких, що за європейськими нормами вважається неприпустимо мало на школу з 500 – 600 дітьми. Загальну мережу обслуговує один фахівець з комп'ютерної підтримки, а 3 – 4 співробітника (дуже небагато для Швеції) — медіатеку школи.

Читальний зал («зона тихих занять») у бібліотеці найчастіше маленький і відділений від бібліотеки теж заскленою стінкою. Це дуже важливо також, як психологічний і педагогічний хід, тому що в бібліотеці завжди відбувається щось цікаве і це привертає увагу інших дітей, а також закріплюється думка, що в бібліотеці і навколо її не можна кричати і бігати – це місця тихих занять.
Такий варіант організації шкільної медіатеки застосовується у Швеції для небагатих державних шкіл, особливо в провінції.

У будь-якій школі Швеції особливу увагу приділяють викладанню інформаційної грамотності як окремого предмета в перших двох класах середньої школи, так як вважається, що саме інформаційна грамотність закладає уміння вчитися.

Директор школы №43 Андрейчук Н.В.